Site Admin
З нами з: 10.11.07
Повідомлень: 26
|
РЕЦЕНЗІЯ
на підручник "Психологія особистості" підготовлений
академіком АПН України С.Д.Максименком
У підручнику узагальнено досвід, набутий в галузі психологічних досліджень, що стосуються розвитку особистості. Автор наполегливо актуалізує потребу пізнання найбільш загадкового і складного - людської особистості як цілісності.
Зрозуміло, він даємо собі звіт, що психологія особистості з давніх давен є найбільш привабливим об'єктом наукового пошуку. Але уважне й діалогічно-відкрите студіювання ідей видатних персонологів, осмислення емпіричних матеріалів значно збагатило наші уявлення щодо природи особистості. Разом з тим, водночас продемонструвало наявність значної кількості протиріч і невирішених питань.
Авторові в глибокому в науковому аналізі вдалося „ухопити" плин такого складного за структурою утворення, яким є особистість людини. Отримано нові дані про об'єкт вивчення, багато положень дістали підтвердження, а інші гіпотетичні конструкції - спростовані і висловлені власні міркування щодо них.
Для дослідження особистості як саморуху унікальної цілісності вирішена проблема вихідних рушійних сил цього довічного і, водночас, такого короткого і яскравого плину.
З огляду на це, розуміння особистості людини (якщо говорити саме про розуміння, а не про вимір чи оцінку) передбачає необхідність звернення до набутого досвіду в такій же мірі, як і проведення власне теоретичних чи емпіричних досліджень.
Але, використовуючи цей досвід, автор виходить на більш високі рівні узагальнення. Кожна концептуально-теоретична модель особистості створена на ґрунті певної і своєрідної логіки наукового підходу: своя логіка в психоаналізі, своя - в гуманістичній психології, своя - в теорії діяльності тощо. Їхнє поєднання лише тоді наблизить нас до дійсного розуміння загадки особистості, коли теж буде спиратися на певну логіко-концептуальну основу.
Особистість - це форма існування психіки людини, яка являє собою цілісність, здатну до саморозвитку, самовизначення, свідомої предметної діяльності і саморегуляції та має свій унікальний і неповторний внутрішній світ.
Визначені змістовні ознаки особистості. Особистість має такі змістовні (ключові) ознаки - цілісність, унікальність, активність, вираження, відкритість, саморозвиток і саморегуляція. Розглянемо їх ґрунтовно, оскільки ці якості є складними і внутрішньо суперечливими, а їх розуміння необхідне для дійсного осягнення психології особистості.
Виділити рівні розвитку особистості (як "об'ємного", "оформленого цілого"). Зокрема:
- на першому рівні ще відсутня рефлексія власного внутрішнього світу, який лише формується, створюється. На цьому рівні особистісні якості створюються в процесі подолання труднощів у досягненні власних цілей;
- на другому рівні розвитку особистість формує власне оточення, передбачає наслідки і планує події, обирає друзів і т. ін.
- на третьому рівні особистість стає суб'єктом власного життєвого шляху, який вона сама обирає. Інша ознака цього рівня - особистість стає суб'єктом розвитку свого власного внутрішнього світу, формує власне Я. Саме на цьому рівні основною стає якість унікальності.
Все сказане дає підстави, щоб підручник "Психологія особистості", підготовлений академіком АПН України С.Д.Максименком, рекомендувати до видання під грифом "Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів".
Дійсний член АПН України,
доктор психологічних наук,
професор В.О. Моляко
Рецензія
на підручник "Психологія особистості" підготовлений до видання академіком АПН України С.Д. Максименком і зорієнтований на студентів навчальних закладів ІV рівня акредитації
Дослідження психології особистості як дійсного (а не уявного лише) предмету вивчення, як унікальної, неповторної і цілісної системи, єдності, являє собою ґрунтовну проблему. Справа в тому, справедливо відмічає автор, що сучасна наука не має головного - методу, який був би адекватним даному предмету - вивчення генезису особистості. Метод виступає центральною ланкою всієї проблеми психології особистості, оскільки він є не лише засобом отримання наукових емпіричних фактів. Метод являє собою ще й засіб втілення наукового знання, спосіб його існування і зберігання.
У широкому узагальненому значенні автор розглядає метод як теоретично оформлений засіб й, водночас, результат специфічного упредметнення ідей і уявлень дослідника про предмет вивчення. Розпредметнення ідей і уявлень відбувається вже після того, як за допомогою даного методу дослідник отримає і усвідомить наукову інформацію.
Описуються вихідні методологеми генетичної психології і визначаються магістральні лінії дослідження психології особистості і центральні питання: "як виникає особистість?", "якими є психологічні механізми її існування і розвитку?".
Відповідь на перше питання полягає в тому, що особистість створюється, і отже вона є - твір. Це зовсім особливий твір, що все життя перебуває у власному становленні. Він продовжує створювати себе, ускладнювати (або - спрощувати), самореалізовуватись, вдосконалюватись. Він само-існує.
І в цьому сенсі, особистість є власним автором. Але справжнє диво полягає в тому, що особистість є не лише автором себе-як-твору: вона потенційно і актуально є автором іншої, нової особистості - людської дитини. Цей абсолютно унікальний акт співтворчості двох особистостей, двох люблячих людей і є дійсним началом...
Генетична психологія особистості, як вірно зазначено автором, ґрунтується на тих логіко-методологічних засадах, що дійсне пізнання і розуміння об'єкта дослідження можливе лише за умови простеження виникнення і становлення даного об'єкта. Тож, з генетичної точки зору, для того, щоб зрозуміти, що таке особистість, треба пояснити і показати (відтворити в моделях) процес її становлення, визначити, яким чином і в результаті дії яких саме закономірностей і механізмів виникає і розвивається особистість як цілісність.
Цей шлях пошуку логіко-методологічних засад призводить, кінець кінцем, до можливості відповісти на питання "Що розвивається?", "Що є об'єктом розвитку?".
С.Д. Максименко відповідає на декілька ґрунтовних запитань, Зокрема:
- розвиток особистості - розгортання чи новоутворення? Виникнення цих новоутворень і означає розгортання, ускладнення особистості в цілому;
- розвиток особистості відбувається шляхом привласнення індивідом культурно-історичного досвіду всього людства;
- проблема взаємовідношення розвитку цілісної особистості й окремих психічних структур. Це, власне, питання співвідношення цілого і частин у розвитку;
- розвиток особистості полягає в організації та інтегруванні людиною свого внутрішнього світу. Це є шлях до себе, шлях самопізнання й самоусвідомлення;
- розвиток особистості являє собою, фактично, історію її розвитку. Безперервність протікання особистісних процесів означає, що в кожний період свого існування особистість слід розглядати як результат існування минулого, її справжнє ґрунтується на історії розвитку, є похідною цієї історії.
Особистість, прогноз розвитку і життєвий її шлях - оригінальна частина книжки.
Дійсно, науково обґрунтоване, виважене передбачення подальшого розвитку особистості дитини - питання, яке так чи інакше постає перед фахівцем у галузі практичної вікової психології. Оскільки в межах наукової психології дана проблема майже не розглядається, спеціаліст-практик мусить щоразу створювати власну концепцію майбутнього розвитку клієнта, яка містить у собі справжній конгломерат окремих положень різних теорій, власного досвіду та емпіричних психодіагностичних даних, зібраних під час роботи з індивідом.
Традиційно спрямованість особистості розглядається як ієрархізована мотиваційно-потребова сфера, що постійно ускладнюється. Автор розглядає спрямованість, як дійсне об'єднання найважливіших цінностей, найважливіших смислоутворюючих мотивів, які роблять життя людини структурованим, упорядкованим, цілеспрямованим.
Спрямованість в такому розумінні і є тією підструктурою особистості, завдяки якій є сенс говорити про те життєве явище, яке ми називаємо життєвим шляхом особистості. Відмінність останнього від розвитку принципове.
Отже, підручник "Психологія особистості", підготовлений до видання академіком АПН України С.Д. Максименком і зорієнтований на студентів навчальних закладів ІV рівня акредитації, можна рекомендувати до видання.
Чл.-кор. АПН України,
доктор психологічних наук
проф. Бурлачук Л.Ф.
_________________
Офіційний сайт академіка АПН України С.Д. Максименка
Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України |
|
